Occultist Fernando Pessoa (1981) — найвідоміша картина Маріо Сезарині Де Васконселош, що зберігається в Португальська мережа сучасного мистецтва на Півночі у Порто. Untitled (DD2CSF) (1958) та Untitled (DD2CNP) (1958) — наступні дві найвідоміші у світі роботи. З 13 робіт Маріо Сезарині Де Васконселош у нашому каталозі ми обрали 13 найбільш затребуваних колекціонерами та відвідувачами музеїв — із зазначенням року, музею та історії кожної з них.
Рейтинг сформовано на основі нашого показника популярності, що поєднує кількість пошукових запитів, переглядів та замовлень для кожної роботи. Оновлено Жовтень 2026.
In the evocative realm of mid-century Portuguese Surrealism, Mário Cesariny de Vasconcelos stands as a titan of the subconscious. His 1956 masterpiece, Untitled, serves as a profound window into a dreamscape where the boundaries between reality and the fantastic dissolve entirely. At first glance, the viewer is confronted by a striking duality: two horned creatures that dominate the composition with an almost primal intensity. Positioned on opposite flanks of the…
In this work, titled Painting, we encounter a significant contribution from Mário Cesariny De Vasconcelos. Created in 1972, the piece reflects the artist's long-standing engagement with the Surrealism movement. It is a quiet moment of reflection from a period when the artist was deeply embedded in the creative currents of his time.
“I am on a very high pedestal, clap and let me go home alone,” Mário Cesariny famously remarked near the end of his life, a poignant sentiment that encapsulates the complex trajectory of this remarkable work. Painted in 1983, “Untitled” is more than just an abstract composition; it’s a distilled essence of a lifetime dedicated to surrealism, political defiance, and a profound exploration of artistic process. Born in Lisbon in…
In the evocative masterpiece “Um pouco antes da foda/ Hoje não fodemos, tá bem?”, Mário Cesariny de Vasconcelos invites the viewer into a labyrinthine world where memory and provocation collide. This complex mixed-media collage serves as much more than a mere visual assemblage; it is a profound meditation on the fragmented nature of human recollection and the enduring spirit of resistance. Through a carefully curated collection of portraits and stylized…
Чотири сюжети, які найчастіше зустрічаються серед цих шедеврів, з найкращими прикладами кожного з них.
3 музеїв, у яких зберігається більшість картин із цього списку.
| Музеї | Місто | Твори Маріо Сезарині Де Васконселош | Картини з цього списку |
|---|---|---|---|
 Португальська мережа сучасного мистецтва на Півночі |
Порто | 8 | Occultist Fernando Pessoa, Untitled, Painting |
 National Theatre and Dance Museum |
Lisbon | 4 | Untitled (DD2CSF), Untitled (DD2CNP), Untitled (DD2CSK) |
 Culturgest - Fundação Caixa Geral de Depósitos |
Лісабон | 1 | Untitled |
In this work, titled Painting, we encounter a significant contribution from Mário Cesariny De Vasconcelos. Created in 1972, the piece reflects the artist's long-standing engagement with the Surrealism…
Occultist Fernando Pessoa (1981), Португальська мережа сучасного мистецтва на Півночі, Порто. Далі йдуть Untitled (DD2CSF) (1958) та Untitled (DD2CNP) (1958).
58 років: Occultist Fernando Pessoa датована 1981 роком, а Маріо Сезарині Де Васконселош народився(-лася) у 1923.
Occultist Fernando Pessoa, Untitled (DD2CSF), Untitled (DD2CNP), Untitled, Painting, Untitled, Um pouco antes da foda/ Hoje não fodemos, tá bem?, Blown figures, Untitled (DD2CSK) та Untitled (DD2CSC). У рейтингу вище вказано рік створення та музей для кожної картини.
У нашому каталозі представлено 13 робіт Маріо Сезарині Де Васконселош, датованих періодом з 1947 по 1983.
Більшість із них знаходяться в Португальська мережа сучасного мистецтва на Півночі (Порто), National Theatre and Dance Museum (Lisbon) та Culturgest - Fundação Caixa Geral de Depósitos (Лісабон). У таблиці вище перелічені музеї по черзі.
У 1950s: 5 із 13 робіт на цій сторінці датуються цим часом, серед них Untitled (DD2CSF).
Найдавніша робота на цій сторінці датована Blown figures (1947), найновіша — Untitled (1983).
Dreamlike composition (2), Abstract (2) та Dreamlike (2), серед 13 робіт на цій сторінці.
Painting: 2 із 13 робіт на цій сторінці.
Surrealism, як демонструють картини на цій сторінці.
Occultist Fernando Pessoa, Untitled та Painting — це одні з 8 робіт на цій сторінці, що належать Португальська мережа сучасного мистецтва на Півночі, Порто.
Народившись у Лісабоні 9 серпня 1923 року в родині, де привілеї межували з тихим сімейним неспокоєм, Маріу Серсаїні де Васконселос став одним із найвиразніших голосів португальського сюрреалізму. Його життя, нерозривно пов'язане з політичним ландшафтом країни — особливо в епоху авторитарного правління Антоніу ді Олівейра Салазара — підживлювало бунтівний дух, що пронизував його мистецтво, поезію та саме його єство. Більше ніж просто митець, Серсаїні був хронікером свого часу, підривним голосом, що кидав виклик суспільним нормам через сновидні образи та провокаційні вірші.
Ранні роки Серсаїні не були сповнені ідилічного комфорту. Його батько, Віріату ді Васконселос, майстерний ювелір, та мати, Марія де лас Мерседес Серсаїні, іспанка французького походження, переживали сімейні труднощі, що кидали тінь на їхній дім. Ця атмосфера нестабільності глибоко сформувала світогляд юного Маріу, плекаючи відчуття відчуженості та прагнення втекти від меж традиційних очікувань. Він знайшов прихисток у мистецтві ще в ранньому віці, розвиваючи природний талант до малювання та живопису — навички, які він відшліфував переважно завдяки самоосвіті, натхненний відвідуванням Музею Фонду Гулбенкіана в Лісабоні, справжньої скарбниці художньої спадщини.
Занурення Серсаїні у сюрреалістичний рух розпочалося приблизно в 1945 або 1946 році завдяки відкриттю для себе праці Моріса Надо «Історія сюрреалізму». Ця знакова робота ознайомила його з принципами автоматичного письма та образами сновидінь — техніками, що глибоко відгукнулися в його бунтівній натурі. Він швидко приєднався до зростаючої Лісабонської групи сюрреалістів під керівництвом Александре О'Нілля, ставши центральною постаттю на португальській сюрреалістичній сцені. Ця група діяла переважно в підпіллі, кидаючи виклик консервативним цінностям режиму Салазара через своє мистецтво та поезію. Політичний клімат вимагав секретності; будь-яке відкрите прояв незгоди могло призвести до суворих репресій з боку PIDE (Португальської таємної поліції).
Період між 1960 та 1974 роками був особливо важким для Серсаїні. Його відверті погляди у поєднанні з гомосексуальністю — табуйованою темою в Португалії того часу — зробили його об'єктом нагляду PIDE. Він часто опинявся під прицілом поліції, змушений жити під постійною загрозою та часто шукаючи притулку у вигнанні у Великій Британії та Франції. Попри цей тиск, він продовжував творити, використовуючи своє мистецтво як форму опору — зухвалий акт утвердження свободи проти гноблення.
Творча спадщина Серсаїні охоплювала і поезію, і живопис, хоча його поетична творчість зрештою здобула ширше визнання. Його вірші характеризуються сновидною якістю, часто поєднуючи особистий досвід із соціальним коментарем та сюрреалістичними образами. Повторюваними темами є любов, свобода та абсурдність існування — усе це розглядається крізь призму критичного спостереження. Назви на кшталт «you are welcome to elsinore» виявляють його готовність протистояти незручній правді про португальське суспільство під владою Салазара.
Його картини, хоча й експонуються рідше за поезію, є не менш захопливими. Замість того, щоб дотримуватися традиційних технік живопису, Серсаїні використовував колаж, ассамбляж та знайдені об'єкти для створення багатошарових, емоційних робіт, що не піддаються легкій класифікації. Він описував свій творчий процес як циклічний — де поезія живить живопис, і навпаки — що є свідченням взаємозв'язку його творчих зусиль. Серед визначних робіт можна виділити «Untitled (DD2CNP)» та «National Theatre and Dance Museum», обидві з яких демонструють його самобутнє використання кольору, текстури та символізму.
Маріу Серсаїні де Васконселос пішов із життя 26 листопада 2006 року, залишивши по собі багату спадщину поета та художника, який кинув виклик статус-кво. Його творчість продовжує резонувати з сучасниками, пропонуючи глибоке роздумування над темами свободи, ідентичності та складності людського досвіду. Його внесок був визнаний такими платформами, як WahooArt.com, а його роботи представлені в таких колекціях, як Національний музей театру та танцю в Лісабоні та Rede Portuguesa de Arte Contemporânea a Norte в Порту. Мистецтво Серсаїні залишається життєво важливою частиною португальської культурної спадщини — свідченням сили творчості долати політичні кордони та надихати покоління.
