Джессі Макгрегор

Ранні роки, родина та навчання

Джессі Макгрегор народилася в Ліверпулі в родині шотландця Александра та її матері Сари. Вона зростала у великій та сповненій життя оселі, де ділила спільний побут із двома старшими та сімома молодшими братами й сестрами. Її дитинство було нерозривно пов'язане з незмінною присутністю дідуся, Ендрю Ганта — майстра пейзажу, який очолював академію малювання в Ліверпулі. Саме там Джессі Макгрегор вперше пізнала основи графіки, опановуючи інструменти та техніки під його мудрим наставництвом.

Якщо дідусь заклав фундамент її навичок у малюванні, то мати відкрила для неї витончену м'якість акварельних текстур. Ці перші уроки, отримані в Ліверпулі, стали основою її технічної майстерності, що згодом відкрила шлях до більш формальної освіти. До 1870 року вона вирушила до Лондона, щоб розпочати семирічний період навчання в школах Королівської академії.

Навчання та академічні здобутки

Її професійне становлення відбувалося у стінах Королівської академії мистеств, де вона присвятила навчанню цілих сім років. Під наставництвом лорда Лейтона, П. Г. Калдерона та Джона Петті, вона вдосконалювала свою майстерність, відшліфовуючи особливий підхід до роботи на полотні. Вже у 1871 році її роботи експонувалися в Королівській академії, що стало початком її тривалої та вагомої присутності в цьому престижному закладі.

Декабрь 1871 року приніс їй визнання надзвичайного масштабу: вона була удостоєна золотої медалі за історичне живописне полотно. Темою, що вимагалася для нагородження, став сюжет Акт милосердя. Це досягнення зробило її другою жінкою, яка отримала таку відзнаку після Луїзи Старр у 1867 році. Успіх у стінах Академії вражав своєю тривалістю; вона залишалася останньою жінкою, яка здобула золоту медаль такого роду, аж до 1909 року.

Професійна кар'єра та виставки

Її присутність у виставкових залах була незмінною та наполегливою. Вона почала демонструвати свої роботи в Королівській академії ще у 1871 році, будучи ще студенткою. Це стало початком тривалої творчої діяльності, що тривала протягом сорока років, продовжуючись аж до 1913 року. Ім'я художниці часто з'являлося в каталогах Товариства художниць, а також на різноманітних виставках у Бірмінгемі, Манчестері та Глазго.

У 1874 році вона була визнана академіком Ліверпульської академії мистецтв. Її творчий вплив виходив далеко за межі Сполучених Королівств, перетинаючи Атлантику та сягаючи Всесвітньої виставки в Чикаго, штат Іллінойс, у 1893 році. Там її полотна були представлені у Палаті витончених мистецтв. Протягом усього свого кар'єрного шляху, що супроводжувався переїздами між різними студіями Лондона, вона зберігала стабільну та вагому присутність у світі мистецтва.

Ключові твори та тематика

Її пензель часто зупинявся на безтурботному та тихому присутності жінок і дітей. У 1892 році вона створила полотно In the Childhood of Dante — твір, що вражає свіжим та живим зображенням італійського дитинства. На цій картині ми бачимо Беатріче, яка стоїть на колінах на траві, тримаючи квіти та підводячи погляд на Данте, що стоїть поруч із нею. Навколо них у танці кружляють інші діти та служінки на тлі флорентійського саду з його вишуканими арками та яскравим літнім небом. Водночас вона не оминала увагою й історичні та наративні теми, як-от у роботі In the Reign of Terror (1891), яка зберігається в Walker Art Gallery в Ліверпулі. Цей твір став логічним продовженням її глибокого інтересу до історичного живопису — жанру, який вона досліджувала через найрізноманітніші сюжети.

Значну частину її творчої спадщини склали портрети та замовні роботи. Зокрема, у 1889 році Корпорація Ліверпуля доручила їй написати полотно Jephthah. Її портрети часто ставали втіленням конкретних особистостей: це і Mamie, daughter of W Parker Esq, і Miss Henderson (1890), і Miss Phyllis Eden (1892). Ще раніше, у 1883 році, вона представила роботу Amber. Усі ці твори демонструють незмінну увагу художниці до людської фігури та тонких деталей, що передають унікальність людської присутності.

• In the Reign of Terror (1891)
• Jephthah (1889)
• In the Childhood of Dante (1892)
• Amber (1883)

Останні роки та смерть

Останні десятиліття її життя були сповнені змін у оточенні, оскільки вона переїжджала з одного лондонського району до іншого. У 1888 році вона відкрила свою майстерню на Хілл-Роуд у Сент-Джонс Вуд. До 1900 року її місце проживання та творча лабораторія знову змінилися, перемістившись до Чалкот-Гарденс у Гампстеді.

Джессі Макгрегор залишалася невід'ємною частиною мистецької спільноти, привносячи свій внесок у діяльність клубу «Ліцеум» у Лондоні, де у 1904 році була членом комітету. Її вплив також відчувався через лекції, які вона читала в межах програми розширення вікторіанського університету; вона виступала в мистецьких клубах Ліверпуля, Національній галереї та музеї Лейтон-Хаус.

Вона пішла з життя у 1919 році в Ліверпулі, Сполучене Королівство. На момент смерті художниці було 71–72 роки.