1
The Procurator Jacopo Soranzo (after Tintoretto)
Копія олією ручної роботи від $181 29 × 34 cm
Розмір як у оригіналу $445 92 × 106 cm Замовити в оригінальному розмірі →
Картина, яка принесла славу Август Вольф, — це The Procurator Jacopo Soranzo (after Tintoretto) (1550); вона експонується в Баварські державні художні колекції, Мюнхен. Votive Painting of Doge Sebastiano Vernier (after Veronese) (1871) та Saint Barbara (after Palma Vecchio) (1870) не поступаються їм у серцях колекціонерів та відвідувачів музеїв. З 39 робіт Август Вольф у нашому каталозі ці 39 є найбільш шанованими; кожна з них представлена з датою створення, назвою музею та описом її унікальності.
Рейтинг сформовано на основі нашого показника популярності, що поєднує кількість пошукових запитів, переглядів та замовлень для кожної роботи. Оновлено Листопад 2026. Кожен шедевр на цій сторінці можна замовити як художню олійну репродукцію ручної роботи музейного рівня або як високоякісний арт-принт у будь-якому обраному вами розмірі.
1 музеїв, у яких зберігається більшість картин на цій сторінці.
| Музей | Місто | Твори Август Вольф | Картини зі цього списку |
|---|---|---|---|
 Баварські державні художні колекції |
Мюнхен | 39 | The Procurator Jacopo Soranzo (after Tintoretto), Votive Painting of Doge Sebastiano Vernier (after Veronese), Saint Barbara (after Palma Vecchio) |
The Procurator Jacopo Soranzo (after Tintoretto) (1550), Баварські державні художні колекції, Мюнхен. Далі йдуть Votive Painting of Doge Sebastiano Vernier (after Veronese) (1871) та Saint Barbara (after Palma Vecchio) (1870).
The Procurator Jacopo Soranzo (after Tintoretto), Votive Painting of Doge Sebastiano Vernier (after Veronese), Saint Barbara (after Palma Vecchio), Enthroned St. John Chrysostom with Saints (after Sebastiano del Piombo), Madonna with Saints Johannes, Paulus, Magdalena and Hieronymus (after Tizian), Christ at the Grave's Edge (after Pordenone), Self-Portrait, The Thunderstorm (after Giorgione), Marriage of St. Catherine (after Veronese) та Portrait of a Man (allegedly after Paris Bordone). У рейтингу вище вказано рік створення та музей для кожної картини.
У нашому каталозі представлено 39 робіт Август Вольф, датованих періодом з 1867 по 1883.
Більшість із них знаходяться в Баварські державні художні колекції (Мюнхен). У таблиці вище перелічені музеї по черзі.
У 1870s: 25 із 39 робіт на цій сторінці датуються цим часом, серед них Votive Painting of Doge Sebastiano Vernier (after Veronese).
Найдавніша робота на цій сторінці датована Self-Portrait (1867), найновіша — Loving Couple in a Venetian Garden (1883).
The Procurator Jacopo Soranzo (after Tintoretto), Votive Painting of Doge Sebastiano Vernier (after Veronese) та Saint Barbara (after Palma Vecchio) — це одні з 39 робіт на цій сторінці, що належать Баварські державні художні колекції, Мюнхен.
Так. Кожну картину на цій сторінці можна замовити як музейну репродукцію, написану олією вручну, або як художній принт у будь-якому обраному вами розмірі — безпосередньо зі сторінки самої картини.
Август Вольф був художником, чиє мистецтво визначалося технічною суворістю, необхідною для відтворення минулого. Народившись у Вайнгаймі, Німеччина, він будував свою кар'єру не через пошук нового стилю, а через дисципліноване наслідування вже визнаних зразків. Його професійний шлях розпочався з ювелірного мистецтва — ремесла, що вимагає такого рівня точності та уваги до деталей, який згодом став основою його підходу до живопису. Після навчання в Нюрнберзі та Карлсруе у 1869 році він переїхав до Мюнхена, що дозволило йому опинитися в самому центрі значущого європейського мистецтва.
Його репутація зміцнилася завдяки зв'язкам з графом Адольфом Фрідріхом фон Шаком. Саме в цей період здатність Вольфа вловлювати саму суть давніх твоів стала його головним професійним капіталом. Він не просто відтворював форми; він прагнув відтворити саму душу оригінальних полотен, що принесло йому високі замовлення від європейської аристократії.
У 1870 році Август Вольф переїхав до Венеції, і цей крок змістив фокус його уваги на венеційську школу XVI століття. Цей період його життя був позначений інтенсивною, зосередженою працею. Він не був мандрівником, що шукав натхнення для оригінальних пейзажів, а радше фахівцем, який працював за контрактом, щоб зберегти та дублювати візуальну історію Італії. Його діяльність у Венеції характеризувалася кількома важливими професійними етапами:
Цей період надзвичайної продуктивності залишив по собі спадок, який має велике значення і сьогодні. Багато його копій із колекції Шака зберігаються в галереї Шака в Мюнхені, зокрема в залі Kopiensaal, де вони стоять поряд із іншими видатними репродукціями тієї епохи.
Життя Вольфа у Венеції було також особистим, позначеним його шлюбом з Емілією Феррарі. Його вплив поширився на наступні покоління через дітей. Його син Теодор пішов стопами батька у світ живопису, тоді як інший син, Герман Фрідріх, здобув визнання під іменем Ерманно Вольф-Феррарі як видатний композитор. Це переплетення візуального та музичного талантів підкреслює те насичене культурне середовище, в якому працював Август Вольф.
Хоча дехто може вважати копіїста лише технічним виконавцем, робота Вольфа стала життєво важливою ланкою для колекціонерів та музеїв. Його здатність відтворювати венеційський стиль XVI століття дозволила розширити приватні та державні колекції, гарантуючи, що візуальна мова Старих майстрів зможе вивчатися та цінуватися в різних контекстах. Він помер у Венеції в 1915 році, залишивши по собі зразок технічної майстерності, що досі є частиною колекції Баварських державних художніх зібрань.